Меблевий ринок України розвивається досить стрімко.

Із 2004-го до 2009 року він зріс майже втричі. Проте, приріст продажів змінився кризою.

2014–2015 роки стали чи не найскладнішими для вітчизняних виробників. Після анексії Криму і військових дій на сході країни меблевики втратили приблизно 20% ринку збуту. економічна криза вплинула і на внутрішній ринок, внаслідок чого підірвала купівельну спроможність українців.

2016 рік відзначився тим, що виробники зайнялися питанням переосмислення виробництва. Незважаючи на те, що обсяг продукції скоротився, купівельна спроможність все ж зросла. Через зростання курсу долара українці були змушені відмовитися від імпортних меблів, надаючи перевагу вітчизняним виробникам.

Під час загального падіння прибутку багато підприємців почало модернізацію виробництва: освоєння нових технологій та розширення каталогу меблевої продукції.
Унаслідок цього конкурентоспроможність підвищилася, що додало приросту на попит. Вітчизняний виробник посів основну частку продажів у середньому та нижньому цінових сегментах.

Згідно даних Державної служби статистики України, обсяги виробництва меблів останні роки лише збільшуються (2013-2018рр.), зокрема 2017 рік для меблевих виробників видався найбільш успішним. Обсяги виробництва (за період січень-липень) зросли майже на 24% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Склад основних гравців на українському меблевому ринку сформувався з
1991 по 2000 роки. На сьогодні, за оцінками експертів, ринок налічує в середньому близько 3000 компаній-виробників меблів.

Серед них:
- великі фабрики, що виготовляють меблі серійно,
- середні підприємства, що працюють за
індивідуальними замовленнями,
- мікропідприємства.

Є також невелика частка виробників, що працюють в тіні.

Значну частку ринку займають компанії: «Енран», MERX, «Стерх», LIVS, «Гербор», «Кухні України», «Екмі-меблі» тощо.
Головними конкурентними перевагами володіють підприємства, які мають перспективу та працюють не лише в межах українського ринку, але й за кордоном. Як правило, найбільший рівень конкуренції спостерігається серед середніх і малих суб'єктів меблевої галузі, що здебільшого концентруються на економ-сегменті.

Помітним є й зростання конкуренції серед інтернет-магазинів меблів. Найбільш популярні серед них: "Дивани для нірвани", "Файні меблі", "Мебеліс", "Дубок", "Софине", "Мебельок", "Табуретка" і ін.
Грунтуючись на дані обсягів виробництва, експорту та імпорту, можна говорити про те, що після кризи 2015 року, темпи зростання обсягу внутрішнього ринку в період 2016-2017 рр. збільшувалися в середньому на 15% щорічно (рис1).

Виділимо кілька помітних тенденцій розвитку українського меблевого ринку:

- розвиток сегменту домашніх меблів,

- поява мультибрендових гіпермаркетів меблів, де споживач може побачити товар декількох виробників;

- онлайн-продаж. На сьогодні його використовують всі гравці меблевого ринку. Українці все частіше купують товари в інтернеті, і меблі – не виняток.

The Village Україна навіть опублікували добірку з 14 українських брендів меблів для дому.

Згідно з даними Державної служби статистики України, обсяги виробництва українських меблів для експорту за період 2017 року зросли майже на 3% в порівнянні з аналогічним 2016.

На стан експорту істотно вплинула політична ситуація в країні, що підштовхнуло виробників змінити географію країн-імпортерів української меблів (частка для РФ займала близько 40% від всієї експортованої з України меблевої продукції) і як альтернатива – збільшити потік експорту в країни ЄС.

Однак поки цією можливістю можуть скористатися в основному великі гравці ринку, які в змозі пройти дорогу сертифікацію, необхідну для виходу на європейські ринки.

Найперспективнішими для експорту українських меблів є США, Німеччина, Великобританія, Франція, Канада і Саудівська Аравія (за результатами експертного дослідження для меблевих компаній-членів Спілки українських підприємців фондом Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) з компанією «Укрпромзовніекспертиза» (UEX).

Згідно даних аналізу, в 2013-2016 роках українські меблі купували
90 країн світу. За цей період частка експорту в країни СНД знизилася з 69% до 24%, в країни ЄС- навпаки зросла з 22% до 65%.

У 2016 році 33% експортованих з України меблів припадало на Польщу, 10% - на Німеччину, 9% - на Росію.
Дещо збільшився обсяг у 2017 році: Польща (24%), Німеччина (14%), Російська Федерація (11%), Бельгія (10%) та Данія (7%).

Основні країни-відправники: Китай (50%), Польща (17%), Італія (8%), Російська Федерація та Німеччина (по 3%).

До основних проблем деревообробної галузі аналітики відносять скорочення заготівлі лісу в Україні (на 2,5% в 2017 р) і зростання цін на основні види необробленої деревини.

На думку експертів, найближчим часом очікуються перебої в поставках пиломатеріалів та іншої продукції з дерева, що обумовлено відсутністю ефективної організації закупівлі необробленої деревини на аукціонних торгах.

За даними 2017 р. максимальні обсяги продажів меблів припадають на: Одеську, Дніпропетровську, Львівську, Харківську, Київську області та на місто Київ (близько 64,2%).

Попит на меблі в Києві вище, ніж в інших містах, оскільки 60% всіх новобудов України розташовані саме в столиці.

У структурі меблевого ринку найбільшу частку займають сегмент меблів для їдалень і віталень, а також кухонні меблі.

У цілому, меблі для дому на 48% складаються із корпусних меблів. На м'які меблі припадає 29% від загального обсягу, кухонні - 25%.

Про зацікавленість українського бізнесу в використанні меблів вітчизняного виробництва свідчить й те, що виробництво меблів для офісу в 2017 р збільшилася на 6,3%, в порівнянні з 2016 р, а меблі для підприємств торгівлі - на 52%.

Одним з ключових чинників впливу на ринок меблів є доходи населення в тому чи іншому регіоні, а також кількість коштів, яке покупець готовий витрачати на меблі.

У поведінці покупців меблів виявляються такі тенденції:
- при покупці переважають більш обдумані рішення;
- росте цінність індивідуального підходу;
- формується ставлення до брендів;
- велику роль відіграють соціальні медіа;
- збільшується потреба в самовираженні;

Тому, дослідження поведінки покупців меблів дозволили виявити деякі особливості споживчих переваг.

Покупці меблів економ-сегмента, вибираючи меблі, спочатку цікавляться її ціною, потім звертають увагу на якість, зовнішній вигляд, а вже після цього - на її походження.

Покупці з високим доходом, при виборі меблів ґрунтуються не стільки на власних естетичних уподобаннях, скільки на те, які меблі, якої фірми або країни виробника є престижною в їх соціальному середовищі. Тому пріоритетом у структурі споживчих переваг виступає, в більшій мірі, походження меблевої продукції, потім в рівній мірі дизайн і якість, і в останню чергу - ціна.

Експерти меблевого ринку виділяють наступні тенденції його розвитку в Україні в 2019 році:

- найбільш активними темпами розвивається виробництво домашніх меблів, при цьому, в економ-сегменті лідируючі позиції з продажу займають саме українські виробники (питання ціна=якість);
- швидкими темпами розвивається виготовлення офісних меблів, чому сприяє зростання популярності використання дизайну офісних приміщень;
- поява мультибрендових гіпермаркетів меблів;
- активне зростання популярності онлайн-продажів серед більшості виробників;
- переорієнтація вітчизняних виробників від однотипних меблів на створення унікальних пропозицій.

Підводячи підсумки, можна говорити про значний потенціал українського меблевого ринку сьогодні і в перспективі.

Посилення зацікавленості західних споживачів до меблів українського виробництва дозволить розширити можливості каналів збуту і буде сприяти зміцненню позицій вітчизняних виробників на зарубіжних ринках.